Науковці з приватного університету Коч, розташованого в Стамбулі розробили новий мініатюрний датчик, який в реальному часі може відслідковувати свіжість продуктів, багатих на білки. Це відкриття може мати значне значення для перевірки якості м’яса, риби та курятины, що зберігаються у вашому холодильнику.
Ключовим аспектом цього процесу є те, що продукти, багаті білками, починають виділяти так звані біогенні аміни, коли починають гнити. Ці органічні сполуки можуть бути потенційно токсичними для людей. Вміст цих сполук в продуктах є надійним індикатором свіжості, але його відслідкування може бути викликом. Зазвичай для цього потрібні великі та дорогі стаціонарні прилади, якими може керувати лише кваліфікований персонал. Але нова розробка турецьких вчених змінює все.
Датчик, який вони створили, невеликий, дешевий в виробництві і може бути легко розміщений в холодильнику. Його використання не вимагає жодного заряджання, оскільки він підключається бездротово і живиться від смартфона з NFC, який знаходиться поряд.
Технологія датчика базується на використанні електродів, що використовують ємнісні сенсори для виявлення біогенних амінів. Щоб забезпечити тривалий термін служби, електроди ламінуються за допомогою полімерного шару, який може бути легко синтезований. Цей “сендвіч” має розмір всього 2 см² і важить лише 2 грами, тому його легко можна прикріпити до внутрішньої стінки холодильника.
Вчені відзначають, що вони успішно протестували датчик на зразках курятини та яловичини, які зберігались за різних умов. Вони впевнені, що цей датчик можна дешево виробляти і просто використовувати. Він може допомогти постійно відслідковувати стан білкових продуктів на полицях супермаркетів або в звичайному домашньому холодильнику. Ця розробка може бути корисною не тільки для забезпечення безпеки при зберіганні та транспортуванні м’яса, але і для зменшення кількості продуктів, що викидаються.
Вчені сподіваються, що завдяки цьому моніторингу можна буде врятувати м’ясо, коли рівень біогенних амінів вже почав зростати, але ще не досягнув небезпечних показників. Завдяки цьому з’являється можливість використовувати продукт, замість того, щоб викидати його через потенційне псування.
