
Ще до впровадження метричної системи в Україні існувала ціла система традиційних мір, якими користувалися в побуті, торгівлі, сільському господарстві та ремеслах. Деякі з них і сьогодні можна почути в розмовах старших людей або знайти в літературі. Давайте розберемося, які одиниці вимірювання були популярними в Україні та як вони співвідносяться з сучасною системою.
1. Українські традиційні міри довжини
До введення метричної системи в 1918 році на території України використовувалися різні міри довжини. Вони часто базувалися на частинах людського тіла, наприклад, довжині кроку, долоні або ліктя.
🔹 Верста ≈ 1,067 км
🔹 Сажень ≈ 2,13 м
🔹 Аршин ≈ 71,12 см
🔹 Лікоть ≈ 46 см
🔹 П’ядь ≈ 17-18 см
🔹 Дюйм (палець) ≈ 2,54 см
Цікаво:
• Вираз «за тридев’ять земель» міг означати дуже далеку подорож, адже верста була однією з основних одиниць вимірювання відстаней.
• «Від лоба до п’ят» — так часто оцінювали зріст людини без точних мір.
2. Традиційні одиниці ваги в Україні
Міри ваги традиційно використовувалися в торгівлі, особливо на ринках, і мали прив’язку до зерна, солі та інших товарів.
🔸 Пуд ≈ 16,38 кг
🔸 Фунт ≈ 409,5 г
🔸 Лот ≈ 12,8 г
🔸 Зерно ≈ 0,053 г
Цікаво:
• Вираз «тягне, як пуд солі» походить від вагового пуда, що використовувався для вимірювання сипучих продуктів.
• «Пуд хліба з’їсти разом» — означало довге та випробуване знайомство, адже спожити 16 кг хліба разом – справа не одного дня.
3. Українські традиційні міри об’єму
Одиниці об’єму були важливими для вимірювання зерна, рідин і сипучих речовин.
🔹 Відро ≈ 12,3 л
🔹 Квартка ≈ 1,23 л
🔹 Окурок (шклянка) ≈ 0,12 л
🔹 Гарнець ≈ 3,28 л
🔹 Кадіб ≈ 123 л
🔹 Коряк (міра зерна) ≈ 1,5 л
Цікаво:
• «Напитися з квартки» — значило випити досить велику кількість рідини.
• «Відро пива» — досі іноді можна почути цей вираз, хоча у сучасному контексті він означає не дослівне 12-літрове відро, а просто велику кількість напою.
4. Чому ці міри зникли?
У 1918 році більшовики офіційно запровадили метричну систему в Україні, і поступово старі міри почали виходити з ужитку. Однак, багато традиційних назв збереглися у фольклорі, прислів’ях, приказках та навіть у деяких регіональних діалектах.
5. Як ці міри досі живуть у мові?
🗣 «Вимірювати п’ядями» — означає оцінювати щось без точних інструментів.
🗣 «Десята вода на киселі» — відносне вимірювання родинних зв’язків (дуже далекий родич).
🗣 «Легкий, як пір’їнка» — образне порівняння ваги.
🗣 «Відро проблем» — використання старої міри об’єму у переносному значенні.
Українські традиційні міри відстані, ваги та об’єму були зручними в умовах свого часу і відображали природні способи вимірювання. Хоча вони вже не використовуються офіційно, багато з них залишилися у мовленні та культурі.
📌 А ви чули про ці одиниці вимірювання? Можливо, у вас вдома ще зберігаються давні міри? Поділіться у коментарях!