
Американська компанія Colossal Biosciences повернула до життя вимерлого хижака за допомогою редагування ДНК і сурогатних матерів. Це перший випадок “де-екстинкції” такого масштабу.
Про це повідомляє TIME
У заповідній зоні США з’явилися на світ Ромул, Рем і Халісі — три цуценята, які не є звичайними вовками. Їхній вигляд, поведінка та розмір — усе нагадує древнього лютоволка (Aenocyon dirus), який вимер понад 10 000 років тому.
Шестимісячні Ромул і Рем уже важать понад 36 кг і досягають майже 1,2 м у довжину, тоді як дворічна Халісі лише починає свій шлях. Їх унікальна поведінка — тримають дистанцію, не шукають контакту з людьми — говорить про те, що перед нами не просто генетичний експеримент, а справжній хижак з минулого.
Компанія Colossal Biosciences, заснована у 2021 році, використала давню ДНК із зуба віком 13 000 років (Огайо) та вушної кістки віком 72 000 років (Айдахо), щоб відтворити геном лютоволка. Потім вони взяли ендотеліальні клітини крові сірого вовка, відредагували 14 ключових генів (зробивши 20 змін), і створили 45 штучних ембріонів.
Ці ембріони імплантували у сурогатних матерів — гібридних собак, які мали фізичні параметри, необхідні для виношування великих цуценят.
Завдяки генним змінам, нові вовки отримали:
- унікальні завивання і виючі звуки, що не звучали на Землі 10 тисяч років;
- біліше хутро;
- ширший череп;
- потужніші щелепи;
- довші кінцівки;
- інстинкти дикого хижака;
Коли цуценятам було лише 6 тижнів, одна з ветеринарок заспівала мелодію з мультфільму “Русалонька”, і обидва вовченята завили у відповідь. Це стало першим «живим» виттям лютоволка за тисячоліття.
Colossal також працює над відродженням шерстистого мамонта, тасманійського тигра та додо, залучивши понад 435 млн доларів США інвестицій. Компанія наголошує, що технології, які використовуються для “де-екстинкції”, можуть допомогти зберегти види, що нині зникають — наприклад, червоного вовка.
Цей проект — не просто клонування. Це перше у світі застосування редагування геному на рівні виду, що зник тисячі років тому. Технології, які стоять за цим, мають потенціал не лише змінити уявлення про минуле, а й зберегти біорізноманіття майбутнього.