
У серпні 2025 року суддя федерального суду США Аміт Мехта винесе рішення у справі проти Google, що може призвести до історичного прецеденту — вимоги надати ліцензійний доступ до пошукової системи компанії. Це означає не лише потенційний продаж Chrome, а й відкриття головного ресурсу Google — її індексу вебу — для конкурентів. Про це пише ArsTechnica.
Що саме пропонує Міністерство юстиції США?
Міністерство юстиції наполягає на кількох ключових кроках:
- Відокремлення браузера Chrome;
- Заборона ексклюзивних угод з виробниками пристроїв, зокрема виплат Apple за встановлення пошуку Google за замовчуванням;
- Ліцензування пошукового індексу та алгоритмів Google для сторонніх компаній.
Цей набір заходів називають “даними-ремедіями”. Сам Сундар Пічаї, CEO Google, назвав їх “де-факто розділенням компанії”, прирівнюючи до повного відокремлення Google Search.
Чому це важливо для інтернету?
На сьогодні у світі лише три масштабні пошукові індекси — Google, Bing і Brave. Всі інші сервіси або комбінують їх, або покладаються на них. Якщо DOJ змусить Google ліцензувати свій індекс, це може сприяти появі сотень нових пошукових стартапів, спеціалізованих інструментів і навіть нішевих рішень — від локальних пошуків до тематичних (наприклад, лише про котів).
Альтернативи, які вже змінюють правила
- Brave Search — має власний індекс з 25 мільярдів сторінок, який не поступається Google у зручності, за словами користувачів.
- Kagi — платний пошуковик, що комбінує кілька індексів і власну базу “неприбуткових сайтів”, орієнтуючись на якість, а не кількість.
- DuckDuckGo — покладається на Bing, але обіцяє максимальний захист приватності.
Чи не стане це новим монополізмом?
Існують і ризики. За словами представників Brave, якщо Google буде змушена надати свій індекс за “номінальну плату”, Bing та Brave можуть не витримати конкуренції й зникнути. Також існує загроза, що Google отримає нову перевагу в галузі штучного інтелекту, ставши джерелом даних для всіх великих мовних моделей.
Штучний інтелект і майбутнє пошуку
Усі провідні пошуковики вже інтегрують ШІ у свої платформи. Але це ставить нові питання щодо достовірності інформації. Якщо ШІ-помічники замінять класичні “10 синіх посилань”, чи зможемо ми довіряти джерелам, які вони пропонують?