Нові дослідження астрономів припускають, що наша планета й уся галактика Чумацький Шлях можуть знаходитись у величезній області зниженої щільності — так званій космічній порожнечі. Такий феномен може пояснити аномалії в оцінці швидкості розширення Всесвіту й допомогти вирішити наукову проблему, відому як “напруга Габбла”. Про це пише SciTechDaily.
Космічна порожнеча та її вплив на спостереження
Астрофізики висунули гіпотезу, що наша галактика розташована всередині порожнечі діаметром близько одного мільярда світлових років, де щільність матерії приблизно на 20% нижча за середню по Всесвіту. Така структура здатна викривлювати результати вимірювання швидкості розширення простору в нашій області.
Ця модель дозволяє пояснити, чому локальні спостереження свідчать про швидше розширення, ніж передбачає Стандартна модель космології, заснована на ранньому Всесвіті. Саме ця розбіжність і формує “напругу Габбла” — ключову проблему сучасної астрофізики.
“Звук Великого вибуху” як доказ гіпотези
Під час Національної астрономічної конференції у Даремі доктор Індраніл Банік із Портсмутського університету представив нові дані, що підтримують гіпотезу локальної порожнечі. В основі аналізу — баріонні акустичні осциляції (BAO), які є залишком звукових хвиль, що виникли під час Великого вибуху.
Ці осциляції виступають як “космічна лінійка”, за допомогою якої можна відстежувати історію розширення Всесвіту. Згідно з аналізом Баніка, модель локальної порожнечі у сотні мільйонів разів краще узгоджується з даними BAO, ніж модель однорідного Всесвіту, яку підтримують спостереження місії Planck.
Гравітаційний ефект і локальна швидкість розширення
За словами доктора Баніка, якщо ми перебуваємо всередині порожнечі, матерія навколо нас притягується до більш щільних регіонів на її межах. Це створює ілюзію того, що об’єкти віддаляються від нас швидше, ніж це відбувалося б у рівномірному Всесвіті. Таким чином, спостережуване прискорене розширення є частково локальним ефектом.
Наскільки реалістичною є така модель?
Попри певну підтримку цієї ідеї з боку спостережень (наприклад, менша густота галактик у нашій області), концепція настільки масштабної порожнечі суперечить прогнозам стандартної космології. Згідно з нею, розподіл матерії у Всесвіті має бути більш рівномірним на таких великих масштабах.
