
43 роки тому, 17 серпня 1982 року, компанія Polygram у Німеччині випустила перший комерційний компакт-диск (CD) — альбом The Visitors гурту ABBA. Ця подія стала відправною точкою цифрової революції у світі музики та мультимедійних технологій.
Від аудіо до цифрової ери
Формат CD був розроблений спільно Sony та Philips ще у 1979 році. Перші прототипи мали діаметр 11,5 см і могли вміщати годину музики. Але остаточно обрали диск діаметром 12 см на 74 хвилини, що дозволяло повністю зберігати Дев’яту симфонію Бетховена — улюблений твір тодішнього президента Sony Норіо Оги. За іншими версіями, цю тривалість продиктували диригенти Герберт фон Караян або Вільгельм Фуртвенглер.
У червні 1980 року було затверджено аудіостандарт Red Book, а вже у 1983-му компакт-диски потрапили в роздрібний продаж. У США першим CD-альбомом став Born in the U.S.A. Брюса Спрінгстіна (вересень 1984 року).
Пік і спад продажів
У 2000 році CD досягли піку популярності — лише у США було продано близько 943 мільйонів дисків. Це стало справжнім рекордом для фізичних носіїв музики. Однак із поширенням цифрових форматів та стрімінгових платформ популярність CD стрімко впала, досягнувши дна у 2020 році. Після цього ринок почав поступово відновлюватись — частково завдяки меломанам, які досі віддають перевагу фізичним носіям.
Компакт-диски в обчислювальній техніці
Окрім музики, CD стали ключовими і для комп’ютерної індустрії. У 1985 році з’явився стандарт Yellow Book, який дозволив зберігати на дисках цифрові дані, започаткувавши епоху Multimedia PC.