
Технологія надсвітлового двигуна, яку десятиліттями вважали вигадкою зі світу наукової фантастики, може виявитися не такою вже й неможливою. Нові дослідження у сфері теоретичної фізики свідчать, що концепція викривлення простору-часу для подорожей швидше за світло наближається до меж реальної науки.
Від фантастики до фізики
Ідея надсвітлового двигуна, знайома мільйонам завдяки франшизі «Зоряний шлях», довгий час вважалася фізично нереалізованою. Проте сучасні вчені дедалі частіше переглядають цю позицію.
Ще у 1994 році мексиканський фізик Мігель Алькуб’єрре запропонував теоретичну модель, що ґрунтувалася на викривленні простору: стисканні простору перед кораблем і розширенні позаду нього. Такий підхід дозволяв би рухатися швидше за світло, не порушуючи законів відносності. Проблема полягала в тому, що для створення «бульбашки викривлення» потрібна була негативна енергія — ресурс, який неможливо добути у відомих масштабах, адже його кількість мала б бути порівняною з енергією зорі.
Нові підходи до старої теорії
У 2021 році астрофізики Олексій Бобрик і Джанні Мартіре переглянули модель Алькуб’єрре, запропонувавши варіант, який не потребує негативної енергії. Згідно з їхнім аналізом, такий пристрій міг би теоретично працювати в межах законів фізики, проте його швидкість залишалася б нижчою за швидкість світла, а енергетичні витрати все ще були б колосальними.
Дослідники підкреслюють, що навіть повільні надсвітлові подорожі могли б відкрити нову еру космічних перельотів — зменшивши час міжпланетних або міжзоряних подорожей з років до днів чи тижнів.
Надсвітловий двигун у контексті сучасної науки

Зростання інтересу до таких концепцій пояснюється прогресом у галузях астрофізики, космології та квантової механіки. Сучасні комп’ютерні моделі дозволяють перевіряти колись недосяжні гіпотези.
Згідно з даними National Geographic, новітні теоретичні розробки підтверджують, що ідеї на кшталт «поля викривлення» можуть бути узгоджені з основними законами фізики. Хоча до практичної реалізації ще далеко, ці результати демонструють: наукова фантастика часто передбачає реальні відкриття.