Дослідники отримали нові докази того, що Напруженість Габбла — розбіжність у вимірюваннях швидкості розширення Всесвіту — не є випадковою похибкою. Новий аналіз, заснований на точному вимірюванні затримок світла в гравітаційно лінзованих квазарах, свідчить на користь альтернативних сценаріїв розвитку Всесвіту, які можуть виходити за межі стандартної моделі фізики. Про це повідомляє Interesting Engineering.
У чому полягає Напруженість Габбла
Напруженість Габбла — це наукова назва розбіжності між двома основними способами вимірювання швидкості розширення Всесвіту. Один метод базується на спостереженнях за близькими об’єктами, такими як змінні зірки та наднові, і дає значення приблизно 73 км/с/Мегапарсек. Інший — ґрунтується на аналізі космічного мікрохвильового фону, що залишився після Великого вибуху, і вказує на повільніше розширення — близько 67 км/с/Мпк. Ця розбіжність викликає серйозні дискусії в науковій спільноті та може свідчити про ще не відкриті аспекти фізики.
Гравітаційне лінзування: незалежний метод без драбини відстаней
Щоб обійти потенційні похибки традиційної “драбини відстаней”(послідовність методів вимірювання відстаней у Всесвіті, від найближчих зірок до найвіддаленіших галактик), команда астрономів застосувала метод часової космографії – космографія із затримкою часу. Його основа – гравітаційне лінзування, коли масивна галактика викривляє світло далекого квазара, створюючи кілька зображень із різними шляхами і затримками в часі.
“Масивна галактика може зіграти роль космічної лінзи, викривляючи світло від квазара. Ці зображення надходять на Землю з різницею в часі, і аналіз цих затримок дає змогу оцінити параметри розширення Всесвіту,” — пояснює Ерік Вонг, дослідник з Токійського університету.
Можливий натяк на нову фізику
Це дослідження зміцнює припущення, що Напруженість Габбла є реальною, а не зумовлена випадковими похибками у вимірюваннях. Такий результат може свідчити про те, що Всесвіт розширюється не так, як передбачає сучасна космологічна модель, або що в космосі існують ще не відкриті типи матерії чи енергії. Це також може означати необхідність перегляду стандартної теорії Великого вибуху. Водночас вчені наголошують, що поки зарано робити остаточні висновки, адже головним обмеженням залишається неточність у визначенні маси лінзуючих галактик, що суттєво впливає на результати.
