Уявлення про те, що майже кожна галактика має надмасивну чорну діру в центрі, десятиліттями вважалося фундаментальним для астрономії. Однак нове дослідження, проведене на основі спостережень NASA, ставить це припущення під сумнів. Якщо висновки науковців підтвердяться, вони можуть змінити наше розуміння еволюції галактик і походження чорних дір.
Результати роботи також можуть мати наслідки для майбутніх космічних місій, зокрема тих, що займаються пошуком гравітаційних хвиль.
Дослідження на основі даних обсерваторії Chandra
Команда астрономів опублікувала свої висновки в науковому журналі The Astrophysical Journal. Для аналізу вони використали дані рентгенівської обсерваторії Chandra, яка понад 20 років спостерігає за галактиками різних типів і масштабів.
За цей час Chandra дослідила близько 1600 галактик – від значно масивніших за Чумацький Шлях до набагато менших. Саме аналіз малих галактик привів учених до несподіваних результатів.
Чому рентгенівське випромінювання має значення
Надмасивні чорні діри зазвичай виявляють за рентгенівським випромінюванням, яке виникає під час поглинання матерії, однак аналіз даних обсерваторії Chandra показав, що малі галактики значно рідше демонструють такі сигнали й у значно меншій кількості, ніж очікувалося, що, на думку дослідників, може свідчити про відсутність надмасивних чорних дір у багатьох із них і має реальне фізичне, а не випадкове пояснення.
Лише 30% малих галактик із чорними дірами
За оцінками авторів дослідження, лише близько 30% малих галактик імовірно мають надмасивну чорну діру в центрі. Це різко контрастує з усталеною моделлю, за якою такі об’єкти є майже універсальними для всіх галактик.
Якщо ці результати підтвердяться подальшими спостереженнями, вони можуть суттєво змінити наукові уявлення про поширеність надмасивних чорних дір, поставити під сумнів окремі моделі формування та еволюції галактик, а також змусити переглянути роль чорних дір у процесах, що відбувалися на ранніх етапах розвитку Всесвіту.
