Астрономи отримали унікальне зображення космічної події, яку раніше можна було лише моделювати теоретично. Поблизу яскравої зорі Фомальгаут вчені зафіксували пряме зіткнення двох масивних протопланетних тіл, наслідком якого стала поява гігантської хмари пилу.
Подія була зафіксована за допомогою космічних телескопів і описана в журналі Science. Дослідники називають її безпрецедентною, адже людство вперше спостерігає зіткнення великих небесних тіл у реальному часі, пише Gizmodo.
Зоря Фомальгаут і її загадкове оточення
Фомальгаут – одна з найяскравіших зірок, видимих із Землі, розташована на відстані близько 25 світлових років. Вона давно привертає увагу астрономів завдяки масивному кільцю уламків, яке простягається приблизно на 133 астрономічні одиниці від зорі (для порівняння, одна астрономічна одиниця дорівнює середній відстані між Землею та Сонцем).
Саме в цьому кільці, насиченому пилом і крижаними тілами, відбуваються процеси, схожі на ті, що мали місце на ранніх етапах формування Сонячної системи. Тут зіштовхуються планетезималі – великі уламки, з яких у майбутньому можуть формуватися планети.
Від «екзопланети» до пилової хмари
У 2004 році астрофізик Пол Калас з Університету Каліфорнії в Берклі повідомив про відкриття об’єкта, який спочатку вважали екзопланетою – його назвали Fomalhaut b. Він рухався орбітою, що нагадувала планетну, і відбивав світло зорі.
Проте згодом з’явилися сумніви. Подальші спостереження показали, що об’єкт змінює форму й траєкторію, а з часом і зовсім зникає. До 2020 року його офіційно виключили з архіву екзопланет NASA, дійшовши висновку, що це була не планета, а хмара пилу, яка поступово розсіялася. Цей об’єкт отримав нову назву – «циркум зоряне джерело 1» (cs1).
Нове відкриття: друге зіткнення
У 2023 році Калас звернув увагу на ще одну яскраву точку на краю пилового кільця Фомальгаута. Цього разу сумнівів було менше: об’єкт раніше не спостерігався, а його властивості вказували на недавнє зіткнення двох масивних тіл. Нову хмару назвали «циркум зоряне джерело 2» (cs2).
Аналіз показав, що це результат зіткнення двох великих планетезималей — події, які, за оцінками вчених, трапляються раз на десятки або навіть сотні тисяч років. Удар вивільнив величезну кількість пилу, який почав відбивати світло зорі та став помітним для телескопів.
Теорія, що підтвердилася спостереженням
Ще у 2002 році астрофізик Марк Вайєтт з Кембриджського університету розробив моделі, які передбачали рідкісні, але яскраві зіткнення великих об’єктів у пилових дисках навколо молодих зорь. За його розрахунками, такі події мали короткочасно проявлятися у вигляді точок світла.
Проте до недавнього часу це залишалося лише теорією. Виявлення cs2 стало першим практичним підтвердженням таких моделей. За словами Вайєтта, навіть правильна теорія не гарантує, що подію вдасться реально побачити, адже вона надзвичайно рідкісна.
