Міжнародна група дослідників зафіксувала унікальну космічну знахідку – вільну планету, не пов’язану з жодною зіркою, маса якої близька до маси Сатурна. Об’єкт був виявлений за допомогою гравітаційного мікролінзування і став першою відомою планетою, знайденою в так званій «пустелі Ейнштейна» – загадковому проміжку між двома групами подібних об’єктів. Про це пише ArsTechnica.
Що таке мікролінзування і чому воно важливе
Більшість екзопланет астрономи відкривають завдяки їхньому руху навколо зірок. Проте вільні планети, які мандрують між зоряними системами, практично неможливо помітити традиційними методами.
У таких випадках використовується гравітаційне мікролінзування – явище, за якого масивний об’єкт проходить між Землею та далекою зіркою і тимчасово викривляє її світло. У момент ідеального вирівнювання виникає кільце Ейнштейна, за параметрами якого можна оцінити масу об’єкта-лінзи.
Аналіз мікролінзових спостережень виявив дві чіткі групи об’єктів – відносно малі планети та дуже масивні тіла, близькі за масою до Юпітера або коричневих карликів, – між якими спостерігається помітний дефіцит подій, відомий як «пустеля Ейнштейна», реальність якої тривалий час залишалася предметом дискусій через обмежену кількість зафіксованих спостережень.
Рідкісний збіг і допомога Gaia
Нову подію незалежно зафіксували дві наземні мережі спостережень, але вирішальну роль зіграв космічний телескоп Gaia, який перебуває в точці Лагранжа L2. Через вигідну геометрію телескоп зміг зафіксувати подію шість разів за 16 годин, що є надзвичайною рідкістю.
Різниця у спостереженнях із Землі та з космосу дозволила точно виміряти паралакс, а отже – відстань до об’єкта та розмір кільця Ейнштейна. Це суттєво підвищило точність розрахунків.
Планета розміром із Сатурн у серці пустелі
За результатами аналізу, маса виявленої планети становить приблизно 0,2 маси Юпітера, що трохи менше за масу Сатурна. Саме цей діапазон і припадає на центр «пустелі Ейнштейна», де раніше не вдавалося зафіксувати жодного об’єкта.
Це відкриття вперше дозволило прив’язати пустелю Ейнштейна до конкретної маси планети, а не лише до статистичних припущень.
