Космічний телескоп Джеймс Вебб отримав найдеталізованіше за всю історію зображення середовища навколо надмасивної чорної діри в центрі галактики Циркуль, що розташована приблизно за 13 мільйонів світлових років від Землі. Нові дані не лише встановили рекорд за чіткістю, а й спростували давню наукову гіпотезу щодо природи інфрачервоного світіння в ядрі галактики.
Результати дослідження опубліковані в журналі Nature.
Що вчені вважали раніше
Протягом десятиліть астрономи фіксували надлишок інфрачервоного випромінювання в центрі галактики Циркуля, але не могли точно визначити його джерело. Найпоширенішою гіпотезою було те, що більша частина цього світла походить від потоків розігрітої матерії, які вириваються з околиць чорної діри.
Втім, щільний пил, яскраве фонове світіння та обмежена роздільна здатність телескопів не дозволяли перевірити це припущення.
Неочікуваний результат від телескопа Джеймса Вебба
Нові спостереження показали, що близько 87% гарячого інфрачервоного випромінювання в центрі галактики походить від пилу безпосередньо біля чорної діри, тоді як менше 1% – від пилових потоків, а ще 12% надходить із віддаленіших областей. Це означає, що більшість гарячого пилу не викидається назовні, а навпаки – падає всередину й живить чорну діру, підтримуючи її активність, що кардинально змінює попередні уявлення, отримані завдяки спостереженням телескопу Джеймса Вебба.
Для дослідження ядра галактики команда застосувала Aperture Masking Interferometer – спеціальний режим інструмента NIRISS на борту Джеймса Вебба, який блокує зайве зоряне світло, дозволяє розрізняти структури всередині пилового потоку та фактично подвоює роздільну здатність на малій ділянці неба. Завдяки цьому астрономи вперше в історії отримали інфрачервоне інтерферометричне зображення позагалактичного об’єкта з космосу та вперше застосували висококонтрастний режим Webb за межами Чумацького Шляху.
