Погіршення відносин між Європейським Союзом і США знову оголило одну з ключових вразливостей Європи – критичну залежність від американських технологічних гігантів. Хмарні сервіси, програмне забезпечення та штучний інтелект, на яких тримається значна частина європейської економіки й державного управління, контролюються компаніями зі США. У Брюсселі дедалі частіше говорять про цифровий суверенітет, але шлях до нього буде довгим і дорогим.
Чому цифрова залежність стала проблемою
Сучасна Європа функціонує всередині складної цифрової екосистеми – від банківської системи та охорони здоров’я до державних сервісів і комунікацій. За даними Європарламенту, ЄС залежить від неєвропейських країн більш ніж на 80% у сфері цифрових продуктів, сервісів, інфраструктури та інтелектуальної власності.
Ключову роль у цій залежності відіграють Amazon, Microsoft і Google, які контролюють понад дві третини європейського хмарного ринку. У сфері штучного інтелекту домінують американські розробники, зокрема OpenAI та Anthropic.
На тлі зростання геополітичної напруги та непередбачуваної політики адміністрації Дональд Трамп у Брюсселі дедалі частіше говорять про ризик, що технологічна співпраця зі США може перетворитися на інструмент тиску.
Усвідомлення ризиків і пошук суверенітету
Експерти зазначають, що концентрація ключових цифрових сервісів у руках кількох іноземних корпорацій робить ЄС уразливим до технічних збоїв і кібератак, політичних конфліктів та санкцій, а також економічного тиску через зростання ліцензійних витрат. За словами дослідника Югана Лінокера з RISE Research Institutes of Sweden, десятиліттями Європа перебувала в «зоні комфорту», покладаючись на рішення великих технокомпаній, але нині до проблем інновацій і вартості додалися серйозні геополітичні ризики, які змушують ЄС діяти активніше.
Eurostack і ставка на власну інфраструктуру
Одним із ключових кроків ЄС стала ініціатива Eurostack, започаткована у 2024 році з метою створення незалежної європейської цифрової інфраструктури та зменшення залежності від іноземних технологій, однак оцінки її вартості суттєво різняться: аналітичний центр Bertelsmann Stiftung прогнозує близько €300 млрд і щонайменше 10 років реалізації, тоді як американська галузева організація Chamber of Progress оцінює повну ціну проєкту більш ніж у €5 трлн, що свідчить про те, що головною проблемою для ЄС залишаються не кадри чи політична воля, а масштаб необхідних інвестицій і тривалість переходу.
