Астрономи вперше в історії спостерігли момент народження магнетара — надзвичайно потужної нейтронної зорі з сильним магнітним полем — під час вибуху наднової. Відкриття підтверджує теорію, що деякі з найяскравіших вибухів у Всесвіті можуть живитися енергією таких об’єктів.
Дослідження було опубліковане у науковому журналі Nature і стало важливим підтвердженям моделей еволюції масивних зірок.
Що таке магнетар
Коли масивна зоря завершує свій життєвий цикл, вона може вибухнути як наднова: її зовнішні шари розлітаються у космос, а ядро стискається до надзвичайно щільного об’єкта — нейтронної зорі. Одним із різновидів таких зір є магнетар — об’єкт із надзвичайно сильним магнітним полем, швидким обертанням і величезним запасом енергії. У молодому стані магнетари можуть обертатися понад тисячу разів на секунду, вивільняючи колосальну енергію у навколишній простір.
Надяскраві наднові
На початку 2000-х років астрономи відкрили новий тип вибухів — надяскраві наднові. Вони можуть бути у 10 разів яскравішими за звичайні наднові та світитися значно довше.
У 2010 році астрофізик Ден Касен разом із колегами припустив, що джерелом цієї надзвичайної яскравості є магнетар, який утворюється під час колапсу ядра масивної зорі.
За цією теорією швидке обертання та сильне магнітне поле магнетара прискорюють заряджені частинки. Вони стикаються з матеріалом вибуху наднової, повторно нагріваючи його та роблячи вибух набагато яскравішим.
Спостереження наднової SN 2024afav
Нові дані були отримані під час спостережень за надновою SN 2024afav, розташованою приблизно за один мільярд світлових років від Землі.
Мережа телескопів Las Cumbres Observatory спостерігала за вибухом понад 200 днів. Після піку яскравості через приблизно 50 днів астрономи помітили незвичайну особливість: світло наднової не згасало плавно.
Натомість яскравість змінювалася хвилями, утворюючи чотири характерні піки, які з часом ставали ближчими один до одного.
Підтвердження властивостей магнетара
Аналіз спостережень дозволив дослідникам оцінити основні параметри новонародженої зорі. За їхніми даними, магнетар має період обертання близько 4,2 мілісекунди, а його магнітне поле приблизно у 300 трильйонів разів сильніше за магнітне поле Землі. Такі характеристики повністю відповідають теоретичним моделям формування магнетарів.
